Небезпека яка оточує нас

    Раздел: Цивільний захист та безпека життєдіяльності Дата публикации: 19-08-2017, 08:59

    Небезпека яка оточує нас

     

     

    Амброзія полинолиста — однорічна яра рослина за зовнішнім виглядом схожа на коноплі, а за розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки і назва полинолиста). Існує понад 30 видів амброзії, на території Америки, в Україні один вид – амброзія полинолиста, яка була завезена до нас в 1925 році з Північної Америки. Нині вона поширена в більшості областей України, АР Крим.

    Це однорічний злісний карантинний бур’ян заввишки 20-250 см з міцною кореневою системою, який проникає в грунт  до 4 метрів, зневоднюючи і виснажуючи його. При середній густоті рослина забирає з одного гектару землі до 2 тис. тонн води. З кожним роком амброзія поширюється  на нові території, утворюючи при цьому велику надземну масу і заглушуючи культурні посіви.

    Розмножується амброзія насінням, яке визріває у серпні-вересні, легко обсипається, засмічуючи грунт. Одна рослина може дати до 100 тисяч зернят, які  здатні проростати  ще 10-15 років після визрівання. Вона як чужинка не має природних ворогів, її не їдять тварини. Як справжній «зелений агресор»- успішно витісняє гравілат, вероніку, злаки, подорожник, ромашку, череду та інші рослини, які прикрашають ландшафт. Проростає насіння у кінці квітня на початку травня. З середини серпня до кінця жовтня амброзія цвіте. Під час цвітіння вона є дуже небезпечною, її пилок викликає у великої кількості населення алергію. Підвищується температура, течуть сльози, буває коньюктивіт, погіршується зір і може  викликати набряк легенів. Медики це називають амброзійним полінозом або сінною пропасницею. В цей період від амброзійного пилку страждають астматики, у них загострюються приступи бронхіальної астми. 

    Поширенню захворювання можуть сприяти погодні умови: спека, роза вітрів. Ефективних ліків від амброзійного пилку поки що не існує. Єдиний вихід – триматися від неї подалі, поки рослина квітує. Для прогулянок вибрати похмурі і дощові дні, кватирки вікон затягнути марлевими сітками, постійно змочувати їх та міняти кілька разів на день. На вулиці потрібно користуватися   сонцезахисними окулярами, після прогулянки необхідно прийняти душ, промити очі і ніс.

    За останні роки поширення амброзії в Україні - справжнє лихо. Для багатьох регіонів це стало проблемою державного рівня.  До цієї роботи залучаються лікарі санітарної служби, працівники інспекції екобезпеки, представники місцевої влади. Як же ж  треба боротися з амброзією?

    Система захисту як складова загального агротехнічного комплексу прийомів по вирощуванню сільськогосподарських культур передбачає застосування різних методів: карантинних, агротехнічних, механічних та хімічних заходів.

    Проводяться такі запобіжні заходи: старанно очищається  посівний матеріал від насіння  амброзії, проводяться лущення  стерні, періодична глибока оранка, досходова культивація. Насінний матеріал, очищений від карантинних бур’янів, передають на аналіз до Державної насінної інспекції для встановлення його кондиційності.

    Ведеться суворий карантинний контроль, виявляються карантинні бур’яни, досліджуються  земельні угіддя та складаються карти забруднення, визначаються необхідні методи  боротьби  Перше обстеження полів навесні проводять після сівби до появи сходів ярих культур, а подальші у період від  з’явлення сходів висотою 12-15 см. Посіви озимих культур обстежують на початку фази кущення та навесні до фази повного кущення. Друге обстеження полів проводять перед збиранням врожаю або зразу після цього з метою планування способів осіннього та весняного передпосівного обробітку грунту і застосування гербіцидів.

    До механічних заходів відносяться регулярні рейди по приватних садибах, виявлення осередків  поширення амброзії, знищують рослину  до початку цвітіння: скошують, виривають і  компостують, не даючи цвісти та плодоносити, адже вона розмножується тільки насінням. Якщо до цвітіння рослину не знищили , треба перечекати період цвітіння, поки не утворяться зелені плоди, саме в цей час скосити або вирубати і обов’язково спалити, щоби не висипалося насіння.

    Хімічні заходи здійснюють у великих господарствах особи, які мають спеціальну фахову освіту. Фермери та господарі присадибних ділянок повинні точно дотримуватися регламентів, зазначених у спеціальних рекомендаціях, інструкціях. Використовують препарати, які є у  «Переліку Укрдержхімкомісії України»

    Вести боротьбу із амброзією треба усім разом: санепідемстанції, екологічній службі, адміністративно-технічній інспекції, квартальним комітетам, підприємствам, навчальним  закладам, органам місцевої влади і населенню. Тільки спільними силами під силу подолати  переможний хід агресивної чужоземки

     

     

     

    Методист обласних курсів

    удосконалення  керівних кадрів

    НМЦ ЦЗ та БЖД Київської області  Марія Сопронюк.

     

     

     

     

     

    ЙОД В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

    Досить  часто ми чуємо, що в раціоні харчування сучасної людини мало йоду. Чому  цей мікроелемент такий важливий   для здоров’я і чим грозить нам відсутність його?

    Без йоду не відбувається   синтез гормону щитовидної залози – тироксину, який контролює і посилює інтенсивність обміну речовин: водно-сольового, обміну білків, жирів і вуглеводів, теплообміну в організмі, поділу і росту клітин, роботу печінки і серцево-судинної системи, створення фагоцитів – патрульних клітин в крові, які повинні знищувати чужорідні тіла. Крім цього саме від цього гормону залежить стан нервової системи, емоційний стан людини і її психологічне здоров’я.

    Якщо разом із їжею в організм надходить недостатньо йоду, то щитовидна залоза виробляє мало тироксину. Такий стан називається йододефіцитом.

    Найчастіше недолік йоду впливає на роботу нервової системи: людина стає забудькуватою, у неї погіршується увага і реакція, з’являється роздратованість, сонливість, депресія, слабне імунна система. Виникають проблеми з серцем і судинами: аритмія, підвищується тиск, понижується рівень гемоглобіну у крові.

    Одним із наслідків йододефіциту є збільшення ваги тіла - тому що тироксину замало для того, щоб процес витрати енергії йшов нормальним шляхом і вона відкладається у вигляді жирових запасів. Тому якщо ви повноцінно харчуєтесь і багато рухаєтесь, але не можете звільнитись від зайвих кілограмів, то варто звернутися до ендокринолога - уповільнений обмін є однією з ознак йододефіциту.

    Якщо ж дефіцит йоду давно не поповнюється, то тканини щитовидної залози починають розростатися, намагаючись компенсувати недолік виробництва тироксину кількістю клітин. Таке збільшення щитовидної залози називається зобом.

    Особливо небезпечним є йододефіцит для вагітних жінок. Якщо цього мікроелемента не вистачає, вагітність може перерватись,  немовля народитися мертвим або із серйозною вадою - кретинізмом.

    Не менш важко переносить дефіцит йоду організм дітей: вони відстають в розумовому і фізичному розвитку. Як правило, це сповільнює ріст тіла і порушення сприйняття інформації і мови.

     Надлишок йоду є таким же ж небезпечним, як і його недолік. Людський організм потребує мікроскопічних доз цього елемента. У великих дозах це просто отрута. Під час Чорнобильської катастрофи були випадки важких отруєнь, коли люди з переляку пили йодну настойку, щоби захиститися від радіації.

    Скільки йоду потрібно організму?

    Медики інформують – всього 2-4 мкг на 1 кг ваги тіла (в середньому). Для дорослого чоловіка це складе 150- 200 мкг на добу. Молодим людям в період статевого дозрівання, вагітним жінкам і жінкам, що годують грудьми, треба більше  200 мкг.

     Зовсім недавно вважалося, що дефіцит йоду в Україні відчувають головним чином жителі західних областей. Сьогодні ж ситуація у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС погіршилася – часті патології щитовидної залози реєструються по всій країні. За радянських часів профілактика хвороб, пов’язаних з дефіцитом йоду, велася за допомогою використання йодованої солі – найпростішого, дешевого і доступного продукту, що містить цей мікроелемент, який впливає не  лише на здоров’я, але і на інтелект нації. 

    Чому в деяких районах дуже мало йоду?

     Сполуки йоду легко розчиняються у воді, тому в горах або скалистих місцевостях, які знаходяться далеко від морів, їх просто вимивають дощі і потоки води.

    В яких продуктах міститься йод?

    Основними джерелами йоду серед продуктів харчування є морська риба, морська капуста, креветки  та інші морепродукти, квасоля, чечевиця, морська капуста, морква, цибуля, стручкова квасоля, сушена слива  та інші продукти харчування з добавленою йодованою сіллю.

     

    Найбільшим джерелом йоду вважають воду, хоча в ній його то багато, то мало – все залежить від місцевості.  Балтійське і Чорне моря багаті цим елементом, тому людям дуже корисно відпочивати на цих пляжах. Біля моря добову норму йоду ми отримуємо за рахунок йоду з повітря.

    Чи вистачає нам йоду?

                 Недостачу йоду може виявити тільки лікар-ендокринолог на основі аналізів крові і сечі. При цьому він може призначити спеціальні вітамінно-мінеральні препарати, які мають йод. Тип препарату і його дозування підбирається тільки після розгорнутих аналізів.

                Для збагачення раціону йодом зараз випускають спеціально марковані харчові продукти, в які добавляють від 10 до 30 відсотків добової норми цього мікроелемента.

                Найбільш популярною серед цих продуктів є йодована кухонна сіль. Якщо нею користуватися замість звичайної, можна отримати всю добову норму йоду. При інтенсивному кип’ятінні йод випаровується. Йодована сіль   зберігає свої якості не довше 3-4 місяців в закритій тарі.

               

    Методист обласних курсів

    удосконалення керівних кадрів

                                                                            Марія Сопронюк

     

     

    Що несуть нам хвилі «срібної води»?

    Ртуть  відома з прадавніх часів. Вона згадується у працях Аристотеля, Теофраста, Плінія Старшого, Вітрувія та інших давніх учених. Латинська назва металу «гідраргіум», яку дав ртуті грецький лікар Діоскорид, означає в перекладі «срібна вода». Більше двохсот років тому М.В.Ломоносов дав просте і ясне визначення поняття металу: «Метали – тіла тверді, ковкі, блискучі». Справді, залізо, алюміній, мідь, золото і багато інших металів відповідають такому визначенню. В  усякого правила є винятки – у природі приблизно 80 металів і лише один з них за звичайних умов знаходиться в рідкому стані, - це ртуть.

    Найбільші у світі ртутні родовища знаходяться в Іспанії. Одне із найстаріших ртутних родовищ на Україні  «Микитівське» (нині ВАТ «Микитртуть») до цього часу забезпечує потреби нашої держави в цьому металі.

    Про згубну властивість ртуті йдеться в багатьох віддалених фактах. Збереглися матеріали про подію 1810 року, коли на англійському судні «Тріумф» більше двохсот людей отримали смертельне отруєння через 200 кг ртуті, що вилилися з бочки на палубу.

    В недалекому 1991 році в аптеці № 47 селища Радянський (республіка Марій Ел) всі співробітники потрапили до лікарні через «маленьку помилку»з сулемою. Молода фармацевт пролила  на розжарену електроплитку три грами сулеми. Цьому не надали значення - 19 працівників потрапили до лікарні.

    Ртуть розчиняє багато металів, утворюючи амальгаму. Її використовували для покриття мідних церковних куполів тонким шаром золота. В такий спосіб був позолочений купол Ісаакієвського собору в 1812 -1858 роках в Санкт-Петербурзі за проектом Огюста Монферрана. Більше ста кілограмів червоного золота було нанесено амальгуванням на мідні листи, з яких виконаний гігантський купол собору. Поверхню мідних листів ретельно очищали від жиру, шліфували, полірували, а потім покривали альмагамою- розчином золота і ртуті. Після цього листи нагрівали до тих пір, поки ртуть не випаровувалася, а на аркуші залишалася тонка плівка золота. Пари ртуті, які нібито безслідно зникали, отруювали людей. За свідченням сучасників, золочення куполу коштувало життя 60 робітників.

    Статистика сьогодення багата на надзвичайні ситуації, пов’язані з використанням ртуті в промисловості, побуті. За інформацією журналу «Наука і техніка», щонайпізніше  через два роки у світі мають перестати використовувати ртуть. Заборонити небезпечний для здоров’я людини важкий метал намагалися вже давно, однак лише зараз рішення ухвалено. Міністри екології країн світу домовилися на конференції ООН в столиці Кенії Найробі про міжнародну заборону використання ртуті.

     

     

     

    Характеристика ртуті

    Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за воду. Температура плавлення +38,9°С. З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні.

    З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя. В організм людини вона може потрапити не лише через повітря. Небезпечний метал може міститися в рибі з будь-якої частини світу, наприклад з африканської Гани, де з допомогою ртуті відокремлюють золото від піску та каменів, ртуть опиняється у воді, потім в організмі риб, далі в людському.

    Встановлено максимально припустиму концентрацію парів ртуті: для житлових, дошкільних, навчальних і робочих приміщень - 0,0003мг/м3. Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м3 викликає гостре отруєння людини.

    Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головний біль, біль при ковтанні та підвищення температури; згодом - болі в животі, розлад шлунку, ураження ясен.

    Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу, і, як правило, протікає без явних ознак захворювання. Потім з‘являється зниження працездатності, швидка стомлюваність, сонливість, порушення мовлення, послаблення пам'яті і головний біль, в окремих випадках можливі катаральні явища верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, тремтіння рук, повік та розлад шлунку. Ртуть уражає нервову систему, а тривалий вплив її викликає навіть божевілля.

     

    Застосування ртуті

     

    Вона  широко застосовується при виготовленні різних приладів(барометри, термометри, манометри, вакуумні насоси, полярографи  і інші), в ртутних лампах, як рідкий катод у виробництві їдких лугів і хлору електролізом, як каталізатор при синтезі оцтової кислоти, для амальгамації золота і срібла. Крім того сполуки ртуті застосовують в медицині.

    Головним джерелом ртуті вважають електростанції, що працюють на вугіллі. Лише в Німеччині через труби таких електростанцій в повітря та воду потрапляють майже три тонни ртуті.

    Застосування ртуті має не лише негативні наслідки. Наприклад у незначних дозах ртуть міститься в так званих «економних  лампочках», які на відміну від звичайних ламп накалювання споживають менше енергії. Загальний обсяг ртуті, яку використовують в заощадливих лампах, звичайно, великий. Але в порівнянні з тим, що можна заощадити в електростанціях, це набагато менше.

    Вироблення однієї кіловат годин електричного струму призводить до викиду в атмосферу 15 мікрограмів ртуті. Але оскільки заощадливі лампи споживають менше енергії, електростанції викидають менше ртуті, бо потрібно менше струму. Якби ще при цьому використані електричні лампочки не викидались на смітник, а здавались для переробки в спеціальні пункти, тоді можна було б не переживати за довкілля. На жаль, в Україні  немає таких спеціальних пунктів.

    Як свідчать факти, в Німеччині та країнах ЄС  за останні роки скоротилися викиди ртуті в атмосферу за рахунок того, що:  температуру тіла там вимірюють цифровими термометрами, обмін старих ртутних термометрів аптеки проводять на пільгових умовах, альмагами у кабінетах стоматологів збирають у спеціальні контейнери. Чи не є це добрим прикладом для нас?

     

     

     Дії при розливі ртуті у приміщенні.

    Якщо у приміщенні розбито ртутний термометр:

    -      виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;

    -      відчиніть навстіж усі вікна у приміщенні;

    -      максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

    -      захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою по в'язкою;

    -      негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води; більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір, і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососудля збирання ртуті забороняється;

    -      вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);

    -      зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;

    -      утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-20°С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;

    -      вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

    Якщо ртуті розлито більше, ніж у термометрі:

    -      зберігайте спокій, уникайте паніки;

    -      виведіть з приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку;

    -      відчиніть навстіж усі вікна

    -      ізолюйте максимально забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

    -      негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. У крайньому випадку зателефонуйте в міліцію.

    Боротьба з великою кількістю ртуті та її парів дуже складна. Хіміки називають її демеркуризацією, яка проводиться двома способами:

    -      хіміко-механічним - механічний збір кульок ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами (після такого способу обробки приміщення потребує посиленого провітрювання);

    -      механічним - механічний збір кульок ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, штукатурки або капітальним ремонтом будівлі (цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко-механічним).

    Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь-якому іншому місці, будь ласка, негайно сповістіть про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію.

     

     

     

     

    Методист обласних курсів

    удосконалення керівних кадрів

                    НМЦ ЦЗ та БЖД Київської обл. Марія Сопронюк

     

     

    ПАМ’ЯТКА НАСЕЛЕННЮ про заборону спалювання сухої трави

      Із настанням теплої погоди природні пожежі стають для навколишнього середовища справжнім лихом. Навесні торішня трава швидко висихає і легко загоряється від сірника, цигарки. Мешканці приватних житлових будинків та дач...

    Небезпечний холод (переохолодження)

      Клінічні ознаки          Під час розвитку загального переохолодження, постраждалий спочатку відчуває втому, скованість рухів, сонливість, апатію. Після зниження температури тіла на...

    Обмороження

      Обмороження – це ушкоджен¬ня, викликане місцевим переохолодженням тканин організму. Розвитку обмороження спри¬яють вологе повітря та вітер. Воно може статися: взимку – при сильному морозі, при теплій...

    Правила поведінки на льоду

        1. На водоймах безпечним вважається лід (при температурі повітря нижчою за 0°С): • для одного пішохода, завтовшки не менше 5-7 см; • для групи людей (масові переправи пішки) завтовшки не менше 15 см ,...

    Як можна зменшити ризик травм в ожеледицю

      1. Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. 2. Пам’ятайте, що поспіх збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте на вулицю неквапом. 3. При порушенні рівноваги – швидко...





Васильківська районна державна адміністрація

08601, Київська область, м. Васильків, вул. Покровська, 4
(045-71) 2-20-04 - приймальня
(045-71) 2-20-04 - сектор звернення громадян

(068)559-75-92 - Телефон чергового райдержадміністрації у неробочий час, вихідні та святкові дні

rda@vasilkivrda.gov.ua
rdavasilkiv@ukr.net
www.vasilkivrda.gov.ua
 
Президент України
Президент України
 
Урядовий Портал
Урядовий Портал
 
Київська ОДА
Київська ОДА
 
Міська Рада
Міська Рада
 
 
«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930